Рушники Полтавщини

Виховний захід з «Технології» для учнів 9 класів.

Підготувала Лєщіна О.Г , вчитель вищої категорії, «Старший вчитель»                 

2015р.

Мета:   - національне відродження декоративно-ужиткового мистецтва;

• розширювати світогляд учнів, формувати в них естетичні смаки, викликати інтерес до української вишивки ;
• популяризація професій , пов’язаних з виготовленням вишитих виробів;
• виховання любові до прекрасного;
• розвиток різносторонніх духовних і творчих здібностей учнів, потреби не тільки бачити, але й творити власноруч;
• залучення нових учні до гуртка «Берегиня».

Обладнання та матеріали: виставка вишиванок «З бабусиної скрині», кращі роботи учнів, додаткова література з вишивки. Фонограми.

Сценарій.

(Проводять учні старших класів-члени гуртка «Берегиня»)

1 ведучий:

Рушникове обличчя веселе

Обпліта коровай на столі,

Закликає гостей до оселі,

Випромінює щедрість землі.

Рушничок на стіні –давній звичай

Ним шлюбують дітей матері.

Він до дому з далечі кличе,

 Де в калині живуть солов’ї.

Він простелений, тим, в кого серце

Не черствіє і дарує тепло.

Хай цей символ сусідить

І вічно в нашій хаті на мир, на добро.

(Звертає увагу на виставку «З бабусиної скрині»)

2 ведучий: Згадаймо: колись дівчина сама вишивала рушник, свої мрії, душу вкладаючи у рукоділля, під час сватання вона подавала його нареченому, — рушник був символом всього доброго та вічного, оберегом для сім'ї.

 1 ведучий:Члени гуртка «Берегиня» та учні сьомих класі розповідають як  були на виставці у міської бібліотеці ім.. Турубари та з великим інтересом послухали доповідь Познанської Лариси Ігорівни   та подивились виставку рушників «Пам’ятай сій рід».Мали можливість доторкнутися до «Берегині роду» на рушниках.

2 ведучий:

Вже доля весни правнукам кує,

А хміль з калиною на полотні не в’яне,

Як добре, що в мого народу є:

Рушник весільний і рушник прощальний.

Благословенна будь на всі віки

Найперша жінка, що нашила квіти,

Душа мого народу — рушники,

Барвінками і мальвами зігріта.            (Н .Баклай)

1 ведучий:Здавна оселя кожного українця була в рушниках: тканих, вишиваних. Давня народна мудрість зауважила, що людина тричі буває дивною, тобто пройнята вищим духом: коли народжується, одружується, помирає. У трьох основних обрядах в житті людини рушник відігравав головну роль магічних дій:

1) піднімання - народжене немовля тричі піднімали на рушнику вгору - злітала душа, злітало тіло у високості, щоб праведна дорога з небес послалася дитині;

2) ставання - одружувалася людина - у парі ставала на рушник, щоб вирушити в щасливу дорогу нового життя; а цій обрядодії передували інші дійства з рушниками: ними пов'язували весільних старостів; батьки з хлібом на рушнику благословляли молодих до шлюбу і зустрічали вже одружених на порозі хати; над молодими на покуті був розпростертий рушник як високе небо;

3) опускання - в землю на рушниках опускали домовину, на могилі пов'язували рушником хрест.

2 ведучий:Рушники були невід'ємним атрибутом народного життя. На всіх святах річного циклу на пошану Сонця красного (Коляда, Великдень, Купайло, Калита) рушник в українській оселі задіяний у парі з кутею, великоднім хлібом - паскою, спеченою калитою. Закладалася нова хата, потім - вхідчини до неї, зустріч гостей, або проводжали в далеку дорогу, чи до війська хто йшов - давалося як те, що в'яже людину з рідним краєм, хатою, родом - рушник. Білий рушник - це космічна дорога, як кажуть дослідники, наповнена світлоносною силою, що супроводжує людину все життя.

1 ведучий:Вишивка — один з найпопулярніших і найпоширеніших видів українського народного мистецтва. Кольорова гама, мотиви і ритми орнаментики розкривають лагідну вдачу національного характеру, розповідають про славну історію і чарівну природу нашого краю.

2 ведучий: Створені народною фантазією квіти, рослини, птахи засвідчують одвічне прагнення українців до миру, добра й милосердя. Відмінною рисою полтавської вишивки є те, що мережки виконуються виключно білим кольором. Формування узору йде за рахунок протиставлення ажурних дірочок та білих настилок узору, що виконуються різною технікою виколювання, вирізування та вишивання “білим по білому”.

 1 ведучий:Ексклюзивні роботи виконуються на маркізеті - найтоншій бавовняній тканині.У почесному кутку повсякчас був божник: висіла ікона Ісуса Христа. Для неї спеціально виготовляли більшого розміру вишитий рушник, який у народі називали божником. Його обидва кінці сягали лави. А іноді кінці рушника збирали в збірки й перев’язували, щоб у такий спосіб надати найпочеснішій іконі ілюзорної урочистості й святості. Окрім буденних були й святкові рушники-божники, їх вішали на великі празник.

Коли, будуючи хату, зводять дах, то перев’язують рушниками сволоки – щоб хата була багата.

Учениця 9-А класу Котляревська Вікторія розповідає про свою баб ушку Паскевич Ніну Дмитріівну та  показує її вишиті рушники.

2 ведучий: Людина , яка не зацікавлена в вишивці . може казати: тепер не треба морочити собі голову: рушники розмальовують українським орнаментом фабричним способом. Та й такий не в кожній хаті є... Але хіба вони зможуть замінити ті , в яки з кожним стібком вкладалася душа? - у нашій школі, і не тільки «берегині», а інші учні з великою повагою та зацікавленістю відносяться до вишивки, часто проводимо виставки робіт, от одна з них (звертає увагу на виставку учнівських робіт).

1 ведучий:Показ презентації «Кременчук вишиваний»

2 ведучий:Конкурс загадок ( бажаючи діляться на дві команди и відповідають на запитання, які по черзі дістають з чарівної шкатулки):

Усіх обшиваю, сама одягу не маю (голка).

***

Лежить свинка, в неї поколена спинка (наперсток).

***

В’ється як річка, а зветься… (стрічка).

***

Чорні,  білі, кольорові, шити всі вони готові – сукні, шапки, рукавички, допоможуть ці сестрички (нитки).

***

Пташка – невеличка: носик металевий, а хвостик лляний (голка з ниткою).

***

Два кінця, два кільця, посередині цвяшок (ножиці).

***

Вовк залізний, хвіст конопляний (голка).

***

Поринало, поринало, поки хвоста не стала (голка з ниткою).

***

Два пани наділи одні штани (ножиці).

***

Лежу – одна нога, йду – вже дві, а на ногах стою – до дві голови (ножиці).

***

На пальці одному відро догори дном (наперсток).

***

Маленька, тоненька, рук не має, а гарно вишиває (голка).

***

Тонка павутина латає свитину (нитка).

***

Вухо має, а не чує, без очей і без ніг, а ходить, за собою водить (голка).

***

Ой, що то за диво таке гостре і тонке,  а хвостик як шило (голка).

***

Гострі – гострі леза має, і тканину и нитки ріжуть, ріжуть на шматки (ножиці).

 Ведучі:Нагородження кращих учнів.

Учні розглядають журнали з вишивками та обирають схему на майбутній рушничок.

Нагородження переможців.